- невіддільний
- [неив'ід':і/л'нией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
невіддільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
невіддільний — (якого не можна відокремити від кого / чого н.), невід ємний, невіднятний; невідривний (якого не можна відірвати від кого / чого н.) … Словник синонімів української мови
невіддільний — а, е. Якого не можна відділити, відокремити від чого небудь … Український тлумачний словник
невідхильний — прикметник … Орфографічний словник української мови
невіддільність — ності, ж. Абстр. ім. до невіддільний … Український тлумачний словник
невіддільно — Присл. до невіддільний … Український тлумачний словник
невільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
невійськовий — 1 прикметник цивільний невійськовий 2 іменник чоловічого роду, істота цивільна людина … Орфографічний словник української мови
невільний — а, е. 1) Залежний від кого небудь, гноблений, поневолюваний кимось; позбавлений волі, свободи. || у знач. ім. неві/льний, ного, ч. Той, хто позбавлений волі, свободи. 2) У якого немає можливості, умов для здійснення чого небудь. 3) Який… … Український тлумачний словник
невійськовий — ко/ва, ко/ве. Який не належить до військовослужбовців; цивільний. || у знач. ім. невійсько/вий, вого, ч. Цивільна людина … Український тлумачний словник